Не все так погано у нашій хаті. Як водій маршрутки людей розвеселяє

Майже сорок років їздити за кермом, не збожеволіти і щоразу привітно зустрічати пасажирів. Це не фантастика, а робота шофера із 14го маршруту у Львові.

Із цим водієм нас змусив зустрітися відгук про його роботу в соцмережі (стилістику і орфографію автора збережено):

“Люди добрі, що ж це таке?! Як же тепер жити із цим?! В мене справжній шок! Другого такого водія маршрутки певно і нема на теренах України!
Шановний перевізник, чиїм є маршрут #14, не пройдіть мимо! Зверніть увагу на поведінку пана шофера, який сьогодні між 13 та 14 годинами працював на даному автобусі. На відрізку маршруту від Іскри до кільця на Виговського – 34 “будь ласка”! Карл! 34!!! БУДЬ ЛАСКА!!! Пан водій зробив мій день! Преміювати таких, щоб приклад з них брали всі! Чемно, спокійно, виважена манера керування автобусом. Без обганялок, без матюків, без нервів і без сварок. Я шокована приємним спілкуванням, спокійним голосом, врівноваженою їздою. Не сміла фотографувати, аби не потривожити його дзен))) Він таки знайшов його у своїй важкій та стресовій роботі за що йому подяка і шана! Зауважила, його “будь ласка” відлунювалося голосами пасажирів по салону! І так має бути! За таке не шкода навіть тих 9грн. Не поїздка, а медитація якась😁🤩”

… 5:30 ранку. АТП на Городоцькій. Автобуси, зокрема і 14-ка, проходять перевірку (зокрема механіка на ямі), шофери уже в диспетчерській. Тут коротко переговорюємо із нашим героєм. Позитивний шофер із 14-го маршруту – Станіслав Іванович Павлів. Із 55-ти років життя 37 (!) провів за кермом.

“У 18 років сів уперше на місце водія! Ще до війська. Сподобалося бути в русі”. 

Праця дуже важка, каже пан Станіслав. Купа годин за кермом. Люди заходять із украй різним настроєм. Аби було легше усім в салоні і веселіше, Станіслав Павлів почав розмовляти ввічливо з людьми, жартувати і підбадьорювати їх. Аби зранку із автобуса усі вийшли задоволеними.

Звичайно, розвеселити вдається не усіх. Зазвичай обурені пільговики.

” Пенсіонери ховаються від шофера, щоби не платити. Я їх розумію як людина, але… Без оплати транспорт стане. Я думаю, що наша міська влада від них відвернулася. От у Тернополі є спеціальні місця для пенсіонерів. Якщо зайнято, плати, коли треба їхати”.

Розмову з Станіславом Павлівим припиняємо, бо шофер поспішає на свій 14-й маршрут. Каже, уже зранку чекатимуть постійні пасажири. Про відпочинок пан Станіслав наразі й не думає. Мовляв, нікому: у трьох автопарках знає може трьох водіїв, яким до 30 років.

“Треба любити ту роботу. Бо зрання до вечора ту ” баранку” крути… А як не любити, то нічого не буде”.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *